Рейтинг 69 Советы родителям о том, как обезопасить детей в случае встречи с незнакомыми людьми

 

• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
• Подписаться на новости

 

 

Как научить ребенка быть осторожным

Каждый из нас непременно предостерегает своего ребенка, чтобы тот держался подальше от незнакомых людей, но растолковываем ли мы своим детям, что стоит за этими оберегающими словами? Скорее всего, нет. Так на что обратить внимание и как научить ребенка быть осторожным?

Дети часто оценивают людей по их внешнему виду. Тот, кто выглядит красиво, воспринимается ими как «хороший», неопрятный же человек видится «плохим». Проведите небольшой эксперимент: попросите ребенка представить себе кого-то неприглядного, грязного, растрепанного, и пусть малыш расскажет вам о том, что он думает об этом человеке, а потом попросите, чтобы ребенок представил себе человека симпатичного, хорошо одетого, причесанного, и пронаблюдайте, как изменится восприятие этого незнакомца в глазах вашего малыша.

После чего объясните ребенку, что грязный человек может быть бездомным и просто не имеет возможности выглядеть иначе. Он может быть хорошим и даже благородным человеком, по какой-то причине оказавшимся в беде, но его внешность пугает нас и заставляет держаться от него подальше. Между тем люди, которые по-настоящему опасны, часто милы и дружелюбны, а их возраст не имеет никакого значения – это может быть общительный подросток или пожилой мужчина с внешностью доброго и милого дедушки.

Ваш ребенок должен знать, что таких людей можно встретить везде: на улице, в парке или в торговом центре. Поэтому важно, чтобы ребенок всегда старался находиться в обществе других людей. Ведь человек с плохими намерениями не захочет иметь свидетелей. Родительская мудрость состоит в том, чтобы обсудить с детьми то, как действуют такие «подозрительные» люди, рассказать им о «подводных камнях», таящихся в различном поведении незнакомцев. Благодаря этому (в случае опасности) ребенок сможет разглядеть проблему и быстро отреагировать.

Как мы можем научить наших детей бдительности?

Правила, соблюдение которых всегда будут оберегать вашего ребенка:

• всегда находись в компании других детей, не ходи один, если не должен;
• соблюдай безопасную дистанцию с незнакомыми людьми – не менее чем на расстояние вытянутой руки – это даст время на реакцию;
• не бери у незнакомцев конфеты, подарки, деньги и т. д.
• будь осторожен, если кто-то просит тебя о помощи и уговаривает подойти к машине. Не подходи!
• не верь, если кто-то говорит, что знает твоих родителей;
• никогда не сообщай свое имя и фамилию, адрес, номер телефона или любую информацию о себе кому-то, кого ты не знаешь;
• если ты находишься дома один, не открывай дверь никому, кого не знаешь;
• по телефону не говори незнакомым людям о том, что ты дома один. Скажи, что мама и папа сейчас заняты и перезвонят позже.

О чем еще стоит знать родителям?

• не подписывайте вещи ребенка, потому что это позволяет позвать его, обращаясь к нему по имени и фамилии, что сразу же вызывает доверие;
• семилетний ребенок все-таки еще слишком мал, чтобы самостоятельно ходить на детскую площадку;
• просите ребенка, чтобы он всегда шел домой по одной и той же дороге и не сокращал путь;
• настройте в его телефоне быстрый набор номера 102 и покажите, что необходимо нажать для вызова;
• придумайте секретный пароль. Им может быть любое слово или фраза, известная только вам и вашему ребенку. Если вдруг кто-то к нему обратится и скажет, что пришел якобы по вашей просьбе, ребенок должен будет попросить этого человека сказать ему пароль.

В общении с подозрительными людьми научите ребенка правилу «трех шагов»

Расскажите и объясните ребенку, что каждый из нас имеет такую очень важную вещь, как инстинкт, а значит, если он почувствует, что что-то не так, то должен довериться своему внутреннему ощущению. Правило «трех шагов» подразумевает следующее. Если кто-то остановит ребенка, он должен:

1. сказать «нет» или, если понадобится, начать кричать;
2. быстро уйти или убежать от этого человека;
3. попросить о помощи других взрослых.

Это простое, но очень важное правило безопасности, которое не позволяет втянуть ребенка в опасный разговор. Постарайтесь отрепетировать различные ситуации, в каждой из которых ребенок будет проделывать эти «три шага». Повторяйте столько раз, сколько потребуется для выработки нужной привычки. Помните: ребенку трудно противостоять взрослому человеку. Поэтому он должен знать, что отвечать взрослому «нет» абсолютно нормально и позволительно!

Миссия родителей состоит в том, чтобы укрепить в детях уверенность в себе и воспитать самостоятельность. Дети вправе знать о том, что может угрожать их безопасности, а также о том, что делать в ситуации уже возникшей опасности. Общение здесь играет огромную роль. Разговаривайте с ними об этом!

ru.childdevelop.com.ua/articles/upbring/244/

 

Важливі для дітей компліменти батьків

Що ви відчуваєте, коли хто-небудь робить комплімент про ваше взуття, приготовлену вами їжу чи про те, як ви впорались із роботою? Ви відчуваєте піднесення. Але що ви відчуваєте, коли свої захоплення висловлює той, хто по-справжньому дорогий вам? Так, це неймовірне почуття. А зараз лише уявіть силу компліментів, мова про які піде в цій статті. Адже дитина, яка відчуває, що мама її цінує та схвалює, здатна змінити світ. Дитина, яка знає, що мама вважає її чудовою, краще справляється із проблемами, які виникають на її життєвому шляху.

Дослідження показують, що найбільше сприяє формуванню мотивації дітей та́ похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві (усі діти чудові та красиві в очах своїх матерів), які вони сильні й добрі (діти швидше стають такими, якими ми їх уважаємо) і які вони взагалі дивовижні (адже кожна дитина дивовижна).

Ось десять компліментів, які діти повинні чути в різних випадках свого життя.

Робіть компліменти про особливості характеру дитини. Ми живемо у світі, де не вчать щирості, чесності та принциповості, та й не надто на них розраховують. Коли наші діти демонструють прояви чесності, доброти, надійності й вірності, це чудова нагода, щоб відвести їх убік і щиро похвалити.

Робіть компліменти про зразкову й шанобливу поведінку. Найлегше висловлювати несхвалення й помічати лише помилки, промахи й недоробки дитини. Але, замість того щоб тільки й робити, що чекати неслухняної або неповажної поведінки (яка не забариться вас засмутити), краще спробуйте помічати слухняність і повагу: «Я іноді забуваю тобі це казати, але ти чудовий хлопець, і я ціную те, як ти ставишся до мене – до своєї мами».

Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини. «Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є.

Робіть компліменти участі дитини в житті родини. «Прибирання зі столу (підмітання, винесення сміття) – це корисна справа. Я високо ціную твій внесок у благополуччя нашої родини». Діти повинні розуміти, що те, що вони роблять, приносить користь, що дорослі помічають це, що їх посильна допомога є цінною частиною сімейного життя.

Робіть компліменти про якість роботи дітей. «Ось що називається чиста підлога!», «Ти зібрав усе листя у дворі, навіть жодного листочка не залишилось. Молодець! Я так рада, що ти серйозно ставишся до своєї роботи, це помітно». Завжди варто відзначати високий рівень виконання роботи.

Робіть компліменти про зусилля дитини, навіть якщо результат не найкращий. «Твоя готовність допомагати радує мене! Тепер нам треба навчитись виносити сміття в контейнер, не розкидаючи його по дорозі!». Компліменти можуть бути важливою частиною нашої ролі вчителів.

Робіть дитині компліменти, коли вона осягає щось нове. «Я приємно вражена! Ти значно просунувся в математиці!», «Відмінно! Я не здивована результатом після того, як ти так наполегливо попрацював». Доречний комплімент підтримує позитивний настрій.

Робіть компліменти про почуття стилю дитини, навіть якщо ви не зовсім поділяєте її смак. Ми ж не хочемо робити з наших дітей клонів. «Коли треба підібрати вбрання, у тебе, безумовно, проявляється талант!», «Мені здається, що ти добре обміркував те, як виглядаєш», «Я ніколи не бачила раніше, щоб так накривали стіл – у тебе дивовижна уява». Не треба обмежувати компліменти вузьким діапазоном власного смаку.

Робіть компліменти про зусилля для досягненні довгострокової мети. «Сину, прогрес, який ти демонструєш, гідний похвали. Молодець, що так стараєшся». Чекати, коли дитина досягне досконалості, щоб висловити похвалу, неефективно, це може послабити ентузіазм ще й слабо допомагає процесу дорослішання.

Робіть компліменти друзям дитини. Але будьте чесними! «Твої друзі молодці!», «Цей Назар такий хороший хлопець», «Ти знаєш, мені додає впевненості, що при виборі друзів ти керуєшся здоровим глуздом».

childdevelop.com.ua/articles/upbring/785/

 

Ознаки надмірного тиску на дитину

Великі очікування, покладені на дитину, можуть бути корисними, але в той же час надмірний тиск може мати шкідливі наслідки. У даній статті зазначаються п'ять явних ознак того, що ви здійснюєте занадто великий тиск на дитину.

1. Ви критикуєте частіше, ніж хвалите
Зосереджуючи свою увагу на помилкових і неправильних учинках дитини, ви не помічаєте правильних. Багато батьків ігнорують хорошу поведінку дитини лише тому, що вважають, що дітей не треба хвалити за те, що вони поводяться належним чином, а необхідно примушувати їх ставати «кращими». Проте дуже велика кількість критики може мати наслідки, які травмуватимуть особистість дитини. Намагайтесь відзначати ті моменти, коли дитина поводиться добре, щоб кількість похвал на її адресу (з вуст усіх членів сім'ї) перевищувала кількість критики – у кожній зі сфер її життя.

2. Ви контролюєте діяльність дитини до найдрібніших подробиць
Батьки, які надмірно тиснуть на дітей, ризикують перетворитись на тих, хто постійно намагається перестраховуватись. Якщо ви пильно стежите за щоденними заняттями своєї дитини, такими як уроки, домашні обов'язки, ігри й т. п., і при цьому прагнете переконатись, що вона все робить правильно, ви, імовірно, надмірно тиснете на неї. Хоча дуже важливо брати участь у житті дитини, занадто пильна увага до її занять може мати негативні наслідки.

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була успішною, дозвольте їй робити помилки й зіштовхуватись із їх природними наслідками. Хоча, може, й важко спостерігати за тим, як дитина отримує погану оцінку за контрольну роботу, до якої вона абсолютно не підготувалась, або за тим, як вона втрачає можливість, бо не докладає достатньо зусиль, іноді такі наслідки можуть стати для неї кращими уроками.

3. Ви переконані, що будь-яка ситуація має життєво важливі наслідки
Якщо ви кажете дитині, що більшість ситуацій вимагають підходу «пан або пропав», ви, напевно, занадто сильно тиснете на неї.
Висловлювання типу «Якщо ти не заб'єш гол у цій грі, тренер не буде випускати тебе в основному складі» або «Ти повинен отримати 12 за цю контрольну, якщо хочеш потрапити на шкільну дошку пошани», дають дитині зрозуміти, що в неї є лише один шанс, щоб домогтись успіху.
Так, у житті бувають ситуації, коли така точка зору реалістична, наприклад, коли у випускника школи з'являється можливість пройти співбесіду для вступу у престижний університет – і все ж ситуації, коли є лише один шанс на успіх, зустрічаються рідко.
Проте, для багатьох батьків входить у звичку розглядати кожний тест, змагання чи виступ як найважливіший у житті. Намагайтесь нагадувати собі й дитині, що в житті є безліч можливостей для успіху, і окремий результат не здатний перекреслити все.

4. Ви порівнюєте дитину із друзями та ровесниками
Постійно нагадуючи своїй дитині: «Твоя сестра перемогла на олімпіаді з математики, тому що вона старанно займалась» або «Ти помітив, скільки голів забив сьогодні Максим? Я думаю, що ти можеш забивати більше, ніж він, якщо будеш частіше тренуватись», постійно порівнюючи її з іншими дітьми, ви ставите дитину в безперервну конкуренцію з оточуючими, не враховуючи її індивідуальності.
Коли дітей порівнюють з іншими, тим самим піддаючи тиску, це знижує їх готовність робити щось, у чому вони не досягають успіху. Вони можуть відмовлятись грати у футбол, якщо не бігають швидше за всіх, або відхиляють пропозицію про участь у математичній команді, якщо хтось із учасників розумніше, ніж вони. Надихайте дитину ставати кращою, конкуруючи із самою собою. Кажіть про те, як важливо вчитись і практикуватись, щоби ставати краще сьогодні, ніж учора, – незалежно від того, як справляються з цим оточуючі.

5. Ви часто втрачаєте самовладання
Надмірно тиснучи на дітей, батьки часто й самі зазнають подібне відчуття. Коли діти не відповідають їхнім очікуванням, вони швидко досягають стану розчарування та пригніченості. Якщо ви виходите з рівноваги, тому що ваша дитина не така хороша, як вам хочеться, ви, імовірно, занадто сильно тиснете на неї.
Можливо, ваша дитина не стане видатним автогонщиком і не буде кращим випускником свого класу. Але якщо ви на неї тиснете, щоб вона стала тим, ким зовсім не хоче бути, це лише викличе стресовий стан у всіх членів сім'ї. Знайдіть конструктивний баланс, який дозволить вам надихати дитину ставати краще, не примушуючи її відповідати вашим нереалістичним очікуванням.