Рейтинг 25 Семь стратегий, которые помогут родителям укрепить взаимные доверительные отношения с ребенком

 

• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
• Подписаться на новости

 

 

Как создать доверительные отношения с ребенком

Любовь порой дается нелегко, в числе ее основополагающих принципов – доверие и безопасность, которые еще нужно установить. Но если они будут присутствовать в отношениях между родителями и детьми, справляться со сложными ситуациями будет намного легче. Доверие, безопасность и любовь взаимосвязаны, их по праву можно отнести к трем составляющим счастливой семейной жизни и счастливого детства ваших детей. Далее представлены семь стратегий создания доверительных отношений с ребенком.

Стратегия № 1: сами практикуйте то, что проповедуете

Установление доверительных отношений с вашим ребенком подобно лидерству. Если лидер делает правильные вещи, люди, для которых он является ведущим и авторитетным лицом, будут следовать за ним. Если вы говорите ребенку, что ему полезно есть овощи, а сами их не едите, то вы делаете «неправильную вещь» и даете его подсознанию неверный посыл. Будьте не только формальным, но и неформальным лидером: влияйте на малыша своими поступками, своими качествами и восприятием вас как человека, у которого слова не расходятся с делами. Выстраивайте связь между вами и вашим ребенком, практикуя то, что проповедуете вы сами.

Стратегия № 2: учитесь слушать

Большинство взрослых не развивают хорошие навыки слушания во время общения с собственными детьми. Это неправильно. Чтобы завоевать доверие своего ребенка, вы должны всегда прислушиваться к тому, что он говорит. Не используйте критических и тем более осуждающих высказываний и не подходите к обсуждению исключительно со своей собственной позиции, не признающей другого мнения. Зная, что вы его слушаете, ваш ребенок будет чувствовать себя более комфортно, а значит, о своей жизни будет рассказывать более открыто и доверительно.

Стратегия № 3: говорите правду

Если вы будете говорить своему ребенку правду с самого начала, с первых дней его жизни, это приведет к формированию сильной связи между вами и, конечно, вместе с ней придет и доверие. Насколько это возможно, имейте дело с вашим ребенком или детьми на уровне очень честных взаимоотношений; например, если он (или она) спрашивает, будет ли болезненным укол врача, скажите правду, слова которой будут полностью соответствовать возрасту вашего ребенка. Конечно, нужно учитывать возрастные особенности вашего малыша, чтобы правда не оказалась для него травмирующей.

Стратегия № 4: обещания не должны быть нарушены

Не давайте вашим детям обещаний, которых вы не сможете сдержать. Это может быть довольно тяжело и проблематично, потому что ситуации могут меняться. Однако постарайтесь приложить все усилия, поскольку нарушение обещаний может разрушительно сказаться на ваших отношениях с ребенком. Если папа говорит, что в выходные собирается смотреть футбольный матч (и не сможет погулять), то он действительно должен будет делать только это, потому что если он не сделает этого, в следующий раз, когда что-то пообещает, дети будут сомневаться, действительно ли папа говорит это серьезно и можно ли верить его словам, после того что случилось. Если вам кажется, что вы не сможете сдержать свое обещание, лучше расскажите ребенку об этом заранее и обязательно объясните причину.

Стратегия № 5: угрозы не должны быть голословными

Если ваш ребенок сделал что-то плохое, и вы угрожаете ему, что он целую неделю не будет смотреть телевизор, подумайте, сможете ли вы на самом деле реализовать то, о чем говорите. Поймите, что суть даже не в силе и адекватности наказания, а в том, что подобные ситуации – это хороший повод сдержать свое слово и тем самым укрепить свой авторитет. Поэтому угрозы должны быть реальными и выполнимыми. Удивительно, но это помогает построить доверительные отношения с вашим ребенком.

Стратегия № 6: высоко цените честность и искренность

Дайте детям понять, что вы очень цените, когда они честны и искренны с вами. Это позволит установить по-настоящему доверительные отношения между вами и ребенком. Кроме того, вы будете помогать и способствовать тому, что ваш малыш вырастет целостным человеком. Как говорится, «Говори, что думаешь, и думай, что говоришь». Это имеет значение в контексте искренности и уважения к своему собеседнику.

Стратегия № 7: последовательность

Если дома в своей семье вы активно пропагандируете определенные правила, проанализируйте, выполняете ли вы их сами. Поговорите с детьми и расскажите им о своих ожиданиях. То, что вы скажете, должно быть ясно, как белый день. Никакой двусмысленности и неоднозначности, все просто и понятно. К тому же убедитесь, что установленные правила неизменны, что вы не меняете их по поводу и без. У ваших детей никогда не должны возникать сомнения в вас.

ru.childdevelop.com.ua/articles/upbring/229/

У вас дитина-шульга. Чи переучувати?

Шульги – емоційні, чуттєві, вразливі люди. Дуже відповідальні, часто невпевнені в собі, схильні до різкої зміни емоцій.

Ліва півкуля, домінуюча у праворуких, відповідає за використання абстрактно-знакової інформації (читання, рахунок, мовлення), за здатність аналізувати предмети і явища, розщеплювати їх на окремі елементи і складати логічні ланцюжки.
Права півкуля, що лідирує у ліворуких, оперує конкретними образами, а не знаками. Замість аналізу вона схильна до узагальнення, синтезу.
Звичайно, обидві півкулі функціонують в тісному взаємозв’язку, однак відносне домінування лівої чи правої півкулі обумовлює тип мислення людини, визначає характер, темперамент, рівень тривожності, швидкість мислення, здатність зосереджуватись.

У шульг тонке сприйняття кольорів і звуків, у них розвинута інтуїція. Вміють опрацювати великі об’ємі інформації і швидко виділяють головне. Швидко вникають у проблему, генерують оригінальні ідеї, роблять відкриття, невластиві традиційно мислячим праворуким.

Провідна рука формується в основному до 4 років. Якщо в 4 роки дитина робить все лівою рукою, при цьому якщо серед родичів є ліворукі, то переучувати дитину не можна.
При примусовій зміні руки у шульг відбувається порушення функціональної асиметрії півкуль, тобто мозок дитини «вимушений» працювати по-іншому, не так, як було закладено при народженні. Це сприяє появі нервово-психічних зривів, затримці психічного розвитку, неврозів. Як наслідок, ускладнення процесу адаптації до школи, серйозні порушення здоров’я дитини.

Шульги пізніше починають говорити, у їхньому мовленні трапляються порушення, які діти намагаються виправити, прагнучи позбутись помилок. Таких діток не потрібно підганяти, їм потрібно більше часу, щоб зрозуміти завдання і знайти оптимальне рішення.

Шульги і письмо: у ліворуких діток порушена зорово-просторова координація, їх письмо «дзеркальне», звідси і дисграфія (порушення письма) і дисорфографія (труднощі в оволодінні граматикою).
Дзеркальне письмо Леонардо да Вінчі – класичний приклад письма лівою рукою шульги. Льюїс Керрол – автор «Аліси в задзеркаллі» – любив програвати музику з кінця, що свідчить про дзеркальне сприйняття музики.
Повне усунення дзеркального відображення спостерігається після 10 років. У процесі оволодіння письмовим мовленням діти повинні навчитись правильно розрізняти звуки мовлення, безпомилково впізнавати і правильно записувати – співвідносити букви із звуками.

При труднощах при написанні літер, цифр, перемалюванні рисунків – варто, щоб дитина потренувала руку. Зверху по кальці кілька разів перемалювати зображення – вправа для руки, аби запам`ятати ту чи іншу операцію, орієнтування в просторі створення малюнку.

Вимога до навчального процесу:
при письмі, малюванні, читанні світло має падати з правого боку;
тривалість уроків і занять – 25-30хв;
невеликі класи.

Ліворуких менше, але відсоток видатних людей серед них набагато більший, аніж серед праворуких.

Відомі шульги: Цезар, Тиберій, О. Македонський, Наполеон, Р. Рейган, Піфагор, Арістотель, Ніцше, Ньютон, Ейнштейн, Павлов, Марк Твен, Г. Уеллс, В. Маяковський, Бетховен, Паганіні, Шуман, Вагнер, Мікеланджело, Рафаель, Рубенс, Пікассо, Ч. Чаплін, Г. Гарбо, Р. де Ніро, Демі Мур, Том Круз, Ніколь Кідман….

Батькам та вчителям потрібно підтримувати учнів-шульг. З розумінням ставитись до можливої неуспішності. Важливий індивідуальний підхід.
Не забувайте, поряд із труднощами у навчанні у шульг часто відзначаються особливі таланти, обдарованість, виняткові здібності. Саме це може стати тим важелем, завдяки якому можна подолати важкість характеру ліворукої дитини і складнощі в навчанні.

Якщо дитина не вміє робити що-небудь стандартне, вона цінна саме своєю неповторністю, вмінням робити те, до чого не здатні інші.

Кінезіологічні вправи для адаптації ліворукої дитини до школи за  А. Сиротюком (2002)
Візьміть в обидві руки по олівцю або фломастеру. Почніть малювати по паперу одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери. При виконанні цієї вправи відчуєте, як розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку.
Покладіть долоні на парту. Піднімайте пальці по одному (починаючи з мізинця) спочатку на одній руці, потім на іншій, потім на обох. Повторіть вправи у зворотному порядку.
Стисніть пальці в кулак і обертайте кисть в різних напрямках. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою.
Затисніть олівець середнім і вказівним пальцями. Згинайте і розгинати ці пальці так, щоб олівець не опускався нижче великого пальця. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою.
Покладіть на стіл 10-15 олівців. Необхідно зібрати однією рукою в кулак всі олівці, беручи їх по одному. Потім також по одному викласти олівці на стіл. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою.
Візьміть в долоні 2 волоські горіхи, робіть ними кругові рухи в кожній долоні.
Горизонтальна вісімка. З’єднайте руки на рівні очей «будиночком». Нахиліть голову до правого плеча. Намалюйте в повітрі з’єднаними руками на весь можливий «розмах крил» горизонтальну вісімку. Повторіть в іншу сторону, поклавши голову на ліве плече.

(за виданням А.П. Чуприкова, Є.А. Волкова «Мир леворуких» – 2008)


Джерело: https://www.lelechenya.info/shulgy-perevchaty-chy-ni/

Депресія батьків негативно впливає на їхніх дітей

Дослідники з Медичної школи Північно-Західного Університету встановили: через те, що один з батьків страждає від депресії, дитина може битися, брехати, сумувати або відчувати тривогу. Причому, не важливо, у кого з батьків депресія, пише Psych Central. Згідно з даними попередніх досліджень, не тільки жінки страждають від післяпологової депресії. У чоловіка після народження дитини ризик депресії вище, ніж в будь-який інший момент його життя.

Фахівці проаналізували дані близько 200 пар із трирічними дітьми. Вони вивчили інформацію про наявність післяпологової депресії у добровольців. Крім того, вчені знову оцінили рівень депресії учасників, а також якість їх відносин з партнером і поведінку дитини.

Дослідження показало: депресія у кожного з батьків пов’язана як з негативними переживаннями дитини, так і з проблемами в його поведінці. Батьки, що страждали від післяпологової депресії, як і раніше мали симптоми розладу 3 роки опісля. Конфлікти між батьками не настільки негативно відбивалися на поведінці дитини, як депресія у його матері або батька.




Джерело: https://www.schoollife.org.ua/depresiya-u-batkiv-nehatyvno-vplyvaje-na-psyhiku-dytyny/

Правила прийому учнів до 1 класу

Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі.

Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки Україні від 14.02.2015 р. № 1/9-71 «Щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу».

Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається.

Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. № 389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах).

Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах-інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.

Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року.

Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.

Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступенів, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.

Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.

Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:
1. заява на ім’я директора школи;
2. копія свідоцтва про народження дитини;
3. медична картка встановленого зразка.

Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено. Також не можуть вимагатися відомості про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють, та інша інформація, не передбачена чинним законодавством.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до статей 12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення.

Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.

Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 р. № 434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу»

«Філіппінський тест» для перевірки готовності дитини до школи

Напередодні вступу до школи батьки турбуються про відповідну підготовку дитини. Та інколи вони забувають про те, що дитина не може навчатися через фізіологічну неготовність до змін у своєму житті. Як визначити готовність дошкільника до навчання?

У період від п’яти до семи років у дитини значно прискорюється ріст тіла в довжину — відбувається так званий напівростовий стрибок. До того ж ріст кінцівок значно випереджає ріст тулуба. Ця особливість фізіологічного зростання старшого дошкільника покладена в основу діагностичного завдання, що отримало назву «Філіппінський тест». Дитині пропонують підняти руку над головою і торкнутися до протилежного вуха. Якщо напівростовий стрибок іще не відбувся — дитина не зможе дотягтися до вуха через голову. Якщо ж напівростовий стрибок завершений, то дитина легко доторкнеться до верхнього краю вуха або навіть його середини.
Виконання дошкільником «Філіппінського тесту» вказує не лише на рівень фізіологічного розвитку дитини, а й на перебудову всіх процесів функціонування організму та його здатності до адаптації. Якщо напівростовий стрибок завершений, то під час навчального навантаження дошкільник не відчуватиме значного напруження, утоми чи погіршення стану здоров’я.
Детальніше про це читайте в журналі «Практичний психолог: Дитячий садок»

Джерело: журнал "Практичний психолог. Дитячий садок"

Психолого - педагогічна аптечка першої допомоги батькам, педагогам майбутнього першокласника

 schoolglevaha.at.ua/index/batkam_majbutnogo_pershoklasnika/0-215
 

Поради психолога батькам майбутніх першокласників


Джерело: https://www.slideshare.net/vmakarets/ss-32222127

Чи готова дитина до школи?

1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
3. Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
4. Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
5. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
6. Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
7. Чи вміє вона відміняти іменники за числами?
8. Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
9. Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?
10.Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
11. Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?
12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
13. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад робити аплікації?
14. Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
17. Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Отже, якщо їх:

15-18 – дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли „ні”, підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції.

Анкета для батьків "Чи гарні Ви батьки?"

1. Чи є у вашої дитини дитяча кімната ?
(так – 5 очок, ні – 1 ).
2.Чи приділяєте ви увагу дитині щодня ?
(так – 5 очок, ні – 1 ).
3.чи терплячі ви, коли дитина вередує, погано їсть ?
(завжди – 5 очок, іноді – 3, ніколи – 1 ).
4.Чи вмієте ви прощати своїй дитині пустощі ?
(так – 5 очок, іноді – 3, ні – 1 ).
5. Чи користуєтесь ви тілесними покараннями ?
(так, часто – 1 очко, іноді – 3, принципово ні – 5 ).
6. Хотіли б ви, щоб ваша дитина у всьому із вами ділилася ?
(так – 1 очко, іноді – 3, не хочу – 5 ).
7. Ваша дитина слухняна ?
(завжди – 5 очок, іноді – 3, ні – 1 ).
8. Якщо ви щось забороняєте дитині, то пояснюєте їй причину заборони ?
(так, завжди – 5 очок, іноді – 3, ні – 1 ).
9. Чи вимагаєте ви від своєї дитини всіх обов’язків, які, ви вважаєте, вона повинна виконувати ?
(завжди – 5 очок, іноді – 3, ні – 1 ).
10. Чи стежите ви за спеціальною педагогічною літературою ?
(так – 5 очок, іноді – 3, ні – 1 ).


ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ

Від 10 до 23 очок.
Боїмося, що ви невірно виховуєте дітей. І чим менше ви набрали очок, тим скоріше це правда. Якщо ви найближчим часом докорінно не змінити методи свого виховання, цілком може трапитися, що ваша дитина буде постійно засмучувати вас.

Від 24 до 37 очок.
Ваші погляди на виховання в основному правильні. Проте – більше турботи про дитину. У противному випадку у вас зрештою виникнуть проблеми у стосунках із вашими дітьми.

Від 38 до 50 очок.
Ви заслуговуєте великої подяки, визнання, як здібний вихователь. У вас достатньо терпіння, завзятості і любові до дитини. А це так важливо !



Джерело: https://schoolglevaha.at.ua/index/testi_vid_psikhologa/0-99